НексГард КОМБО для котів 2,5-7,5 кг, 1 піп.*0,9 мл, Boehringer Ingelheim
Цена 486 грн. за 1 шт
Количество1 мл препарату містить діючі речовини:
Допоміжні речовини: гліцеринформаль, диметил ізосорбід, бутилгідрокситолуол.
Розчин для зовнішнього застосування, точкового нанесення.
ATCvet QP54AA54, протипаразитарні засоби, інсектициди та репеленти, авермектини, еприномектин, комбінації.
Езафоксоланер - це (S)-енантіомер афоксоланеру, що належить до класу ізоксазоліну, активного щодо членистоногих. Езафоксоланер діє як антагоніст на хлоридних каналах, що керуються лігандами, зокрема нейромедіатором гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). Ізоксазоліни серед модуляторів хлоридних каналів зв’язуються з окремим і унікальним сайтом-мішенню в GABACl комах, блокуючи тим самим до- та післясинаптичне транспортування хлоридних іонів через клітинні мембрани. Тривале спричинене езафоксоланером гіперзбудження призводить до неконтрольованої діяльності центральної нервової системи та загибелі членистоногих. Висновок про селективну токсичність езафоксоланеру між членистоногими та ссавцями можна зробити на підставі диференціальної чутливості рецепторів ГАМК членистоногих порівняно з рецепторами ГАМК ссавців.
Блохи та кліщі гинуть протягом 24 та 48 годин після обробки відповідно. Езафоксоланер знищує блох до відкладення яєць, тобто запобігає ризику контамінації домогосподарства. Має активність проти саркоптоїдозних кліщів (Notoedres cati, Otodectec cynotis), які спричиняють нотоедричну або вушну коросту.
Еприномектин належить до класу макроциклічних лактонів ендектоцидів. Сполуки цього класу селективно і з високою афінністю зв'язуються з хлорид-іонними каналами, що керуються глутаматом, які містяться в нервових або м'язових клітинах безхребетних. Це призводить до збільшення проникності клітинної мембрани для хлорид-іонів з гіперполяризацією нервової або м’язової клітини, що призводить до паралічу та загибелі паразита. Встановлено, що спектр ефективності еприномектину охоплює нематод травного каналу, позатравного каналу та їх мігруючих личинок , і вважається також активним проти саркоптоїдозних кліщів (N. cati, O. cynotis).
Празиквантел - це синтетичне похідне ізохінолін-піразину з активністю проти стьожкових червів. Празиквантел швидко поглинається поверхнею паразитів і впливає на проникність мембран у цестод, впливаючи на потоки двовалентних катіонів, особливо на іони кальцію, які, як вважається, сприяють швидкому скороченню м’язів та вакуолізації. Це призводить до серйозного пошкодження тегумента, судом і паралічу, порушення обміну речовин і, нарешті, загибелі паразита.
Езафоксоланер всмоктується з місця нанесення, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові від 4 до 14 діб після застосування. Езафоксоланер повільно виводиться з плазми (t1/2 = 21,7 ± 2,8 доби після одноразового застосування) і екскретується з калом та сечею. Еприномектин всмоктується з місця нанесення, досягаючи максимальної концентрації в плазмі від 1 до 2 діб після застосування. Еприномектин повільно виводиться з плазми (t1/2 = 5,4 +/- 2,7 доби після одноразового застосування) і екскретується з калом. Празиквантел системно всмоктується з місця нанесення, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові від 4 до 8 годин після застосування. Празиквантел повільно виводиться з плазми (t1/2 = 4,3 +/- 1,9 доби після одноразового застосування) і екскретується з сечею.
Одночасне застосування діючих речовин празиквантелу та еприномектину не впливає на фармакокінетичні профілі.
При багаторазовому застосуванні празиквантелу накопичення не спостерігалося, а при застосуванні езафоксоланеру відзначають залишки від 2 до 5 місяців (співвідношення 3,24 для Cmax та 3,09 для AUC) та еприномектину, відповідно, (співвідношення 1,59 для Cmax та 1,87 для AUC).
Коти.
Профілактика та лікування котів при ураженнях ектопаразитами та ендопаразитами (цестодами, нематодами).
Не застосовувати у разі гіперчутливості до діючих речовин або допоміжних речовин препарату.
Гіперсалівація, діарея, тимчасові шкірні реакції в місці нанесення (алопеція, свербіж), анорексія, млявість та блювота спостерігалися не часто (більше ніж в 1 тварини, але менше ніж у 10 із 1000 тварин) під час клінічних випробуваннях незабаром після обробки. Це переважно незначні, короткочасні реакції, які самостійно проходять.
Препарат призначений тільки для зовнішнього застосовування (нанесення на шкіру). Не застосовувати ін’єкційно, перорально або будь-яким іншим способом.
При нанесенні препарату уникати попадання його в очі тварині та на слизові оболонки. Якщо подразнення не минає, проконсультуватися з ветеринарним лікарем.
Наносити лише на суху шкіру у місця недоступні для злизування твариною: на холку, між лопатками. Не допускати злизування іншими тваринами, доки оброблена ділянка не стане непомітною. При проковтуванні цей ветеринарний лікарський засіб може спричиняти гіперсалівацію.
Оскільки немає дослідження нешкідливості препарату для кошенят віком до 8 тижнів, препарат призначений для застосування кошенятам масою тіла від 0,8 кг та віком від 8-ми тижнів.
Безпечність ветеринарного препарату була встановлена в період розведення котів, вагітності та лактації. Препарат може застосовуватися тваринам в період розмноження, вагітності та лактації.
Не відомо.
Препарат застосовують зовнішньо шляхом нанесення на суху непошкоджену шкіру, відповідно до мінімальної рекомендованої дози: 1,44 мг езафоксоланеру, 0,48 мг еприномектину та 10 мг празиквантелу на 1 кг маси тіла тварини.
З урахуванням маси тіла тварини обирають аплікатор у відповідності до таблиці:
Маса тіла тварини |
Об’єм аплікатора (мл) |
Езафоксоланер (мг) |
Еприномектин (мг) |
Празиквантел (мг) |
0,8 - < 2,5 кг |
0,3 |
3,60 |
1,20 |
24,90 |
2,5 - < 7,5 кг |
0,9 |
10,80 |
3,60 |
74,70 |
При обробці котів масою тіла понад 7,5 кг використовують комбінацію аплікаторів різного об’єму.
Для лікування проти інвазій блох та/або іксодових кліщів, та/або саркоптоїдозних кліщів, та одночасного лікування проти нематод травного каналу та/або дихальних шляхів, та/або сечового міхура, та цестод слід застосовувати одну дозу препарату. Необхідність та кількаразовість повторного лікування повинні визначатися ветеринарним лікарем, що призначає препарат, враховуючи місцеву епізоотологічну ситуацію та спосіб життя тварини (наприклад, доступ на вулицю).
Котів, не схильних до постійного ризику зараження дирофіляріозом, або нематодами дихальних шляхів слід обробляти згідно з графіком, призначеним ветеринарним лікарем та пристосованим до кожної окремої ситуації повторної інвазії паразитів. В іншому випадку слід застосовувати препарат вужчого спектра дії для забезпечення стійкого лікування від відповідних паразитів.
У регіонах, де дирофіляріоз котів поширений можна лікувати тварин щомісяця, щоб забезпечити як відповідну профілактику дирофіляріозу, так і лікування потенційного повторного зараження цестодами. В іншому випадку для подальшого лікування слід використовувати препарат вужчого спектру дії. Профілактику дирофіляріозу шляхом знищення личинок Dirofilaria immitis слід розпочинати протягом 1 місяця після першого очікуваного контакту з комарами і продовжувати принаймні до 1 місяця після останнього контакту.
У регіонах, де нематодози дихальних шляхів котів є поширені, можна лікувати тварин щомісяця, щоб зменшити ризик утворення дорослих нематод дихальних шляхів (клінічний аелуростронгілоз), і для лікування потенційного повторного зараження цестодами. В іншому випадку для подальшого лікування слід застосовувати препарат вузького спектру дії.
Лікування нематод дихальних шляхів: можна встановити відсутність або незначний вплив на виділення личинок L1 A. abstrusus з фекаліями протягом 2 тижнів після лікування через період транзиту личинок L1 з легенів через травний канал. Отже, будь-який підрахунок личинок A. аbstrusus у фекаліях для контролю ефективності лікування (і рішення про необхідність повторного лікування препаратом вузького спектру дії) слід проводити не раніше ніж через два тижні після лікування.
Щодо обробки від вушних кліщів слід звернутися за додатковою консультацією до ветеринарного лікаря через 4 тижні після лікування, щоб визначити, чи необхідна додаткова обробка препаратом вужчого спектра дії.
Безпечність препарату оцінювали з застосуванням дози, що у 5 разів перевищувала максимальну рекомендовану, у здорових кошенят віком від 8 тижнів, яких обробляли 6 разів з інтервалом у 4 тижні. При 3-кратному перевищенні максимальної рекомендованої дози небажаних явищ не спостерігалося. При перевищенні максимальної рекомендованої дози у 5 разів спостерігалася одна значна неврологічна реакція (атаксія, дезорієнтація, апатія, тремтіння, гіпотермія та розширення зіниць) в одного кота після третьої обробки, яка пройшла після промивання місця нанесення, невідкладних заходів та симптоматичного лікування. У деяких тварин при застосуванні 5-кратної максимальної рекомендованої дози спостерігалися темно-червоні підшкірні ділянки на ділянках обробки шкіри.
При застосуванні ветеринарного лікарського засобу особливу увагу слід приділяти довгошерстим породам, щоб забезпечити нанесення препарату безпосередньо на шкіру, а не на шерсть, оскільки це може призвести до нижчої біодоступності діючої речовини.
Іксодові кліщі та блохи повинні присмоктатися до обробленої тварини, щоб зазнати впливу езафоксоланеру, тому не можна виключати ризик передачі захворювань, що переносяться членистоногими.
Коти, які жили або були привезені до регіонів, де дирофіляріоз є поширений, можуть заразитися дирофіляріями. Незважаючи на те, що ветеринарний лікарський засіб можна безпечно застосовувати котам, терапевтичного ефекту проти статевозрілих нематод виду Dirofilaria immitis не встановлено. Тому всім тваринам віком від 6 місяців, які живуть в регіонах, де дирофіляріоз є поширеним, рекомендується проводити обстеження на наявність дирофіляріозу, спричиненого статевозрілими дирофіляріями, перед лікуванням препаратом для профілактики дирофіляріозу.
Інвазії, які викликаються стьожковими червами, можуть виникати часто або повторно при відсутності контролю за проміжними живителями (блохами, волосоїдами, мишами тощо). Деякі коти з інвазією видом Joyeuxiella spp. або Dipylidium caninum можуть мати велику частку нестатевозрілих цестод, які можуть бути менш сприйнятливі до препарату, тому в разі таких інвазій рекомендується подальше спостереження.
Резистентність паразитів до будь-якого конкретного класу протипаразитарних препаратів може розвинутися після багаторазового використання сполуки цього класу протягом тривалого періоду часу. Тому слід враховувати епізоотологічну інформацію про поточну сприйнятливість видів, щоб обмежити можливість майбутнього відбору на лікоопірність.
Слід уникати миття тварини шампунем протягом 2 днів після нанесення, оскільки ефективність не має даних випробувань у цьому випадку.
Щоб зменшити можливість повторного зараження блохами, рекомендується одночасно лікувати всіх котів, що проживають разом. Інші тварини, що живуть в одному приміщені, також повинні отримати відповідне лікування.
Різні стадії розвитку блох можуть заражати підстилки, постіль та місця звичайного відпочинку, такі як килими та м’які меблі. У разі масового зараження блохами та на початку заходів контролю ці ділянки слід обробляти відповідним дозволеними засобами, а потім регулярно пилососити.
Для непродуктивних тварин не визначають.
Забороняється пити, приймати їжу і курити під час роботи з препаратом.
Після роботи з препаратом необхідно вимити руки з милом.
Зберігати препарат недоступному для дітей місці.
Слід уникати контакту вмісту аплікатора з пальцями. Якщо це трапилося, вимити руки водою з милом. Цей ветеринарний препарат може викликати подразнення очей. У разі випадкового потрапляння в очі, негайно і ретельно промити очі водою. У разі випадкового потрапляння препарату в організм людини, чи винекнення подразнення на шкірі, чи слизові оболонки очей, необхідно негайно звернутись за медичною допомогою і показати лікарю листівку-вкладку або етикетку препарату.
Слід обмежити контакт з обробленими тваринами до того часу, поки місце нанесення препарату не висохне, та не дозволяти гратися дітям з обробленими тваринами протягом цього періоду. Рекомендується не допускати, щоб нещодавно оброблені тварини спали з господарями, особливо з дітьми. Обробляти тварин рекомендується ввечері, щоб зменшити контакт з людьми після обробки.
Людям з відомою гіперчутливістю до езафоксоланеру, еприномектину, празиквантелу або до будь-якої з допоміжних речовин слід уникати контакту з ветеринарним лікарським засобом.
Оскільки фетотоксичні та тератогенні ефекти описані у лабораторних тварин після значного щоденного впливу гліцеринформалу, вагітні жінки повинні носити рукавички під час введення, щоб уникнути прямого контакту з продуктом.
Не встановлені.
36 місяців.
Зберігати препарат в оригінальній упаковці у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей і тварин місці, за температури від 2 до 25ºС.
Аплікатор для точкового нанесення у формі шприца (корпус з прозорого силіконізованого циклічного олефінового сополімеру, поршень з бромобутилового силіконізованого каучуку та кришка з бромбутилового каучуку), що містить 0,3 мл або 0,9 мл препарату, запаковані в індивідуальні пластикові блістери.
Вторинна упаковка складається з штока поршня, блістерної плівки, кришки блістера та картонної коробки.
Картонна коробка, що містить 1, 3, 4 або 15 аплікаторів (0,3 мл).
Картонна коробка, що містить 1, 3, 4, 6 або 15 аплікаторів (0,9 мл).
Невикористані залишки препарату утилізують відповідно до чинного законодавства.